Розповідає ГАП: детальний огляд російськомовного релізу ARCHICAD 22

Єгор Захаров – головний архітектор у ЗАТ «Институт ПИРС»

У липні цього року відбулася презентація ARCHICAD 22 — провідного рішення архітектурного та будівельного ПО. У новій версії, окрім нового інструменту проектування фасадів та довгоочікуваного інструменту Формули у значеннях властивостей, здійснено також ряд оновлень продуктивності, а також розроблено рішення для демонстрації разуклонки дахів.

Ця стаття присвячена детальному огляду та аналізу нововведень ARCHICAD з точки зору спеціаліста-практика. Огляд підготував Єгор Захаров — головний архітектор у ЗАТ «Институт ПИРС». За 15 років кар’єри він встиг детально вивчити ARCHICAD, розпочавши своє знайомство з ним з 7-ї версії, коли програма ще навіть не була русифікована.

На сьогодні Єгор Захаров працює над масштабними проектами на усіх стадіях: від розробки ескізного проекту до підготовки робочої документації та ведення авторського нагляду у період будівництва. В арсеналі виконаних ним робіт є як багатоквартирні житлові будівлі, так і офісні і торгівельні центри, школи і промислові будівлі. Окрім того, архітектор має досвід роботи у міжнародних проектах: разом з іспанськими колегами з Amusement Logic він брав участь у створенні Пермського зоопарку.

Разом з колегами-архітекторами та ВІМ-менеджерами з інших провідних архітектурних бюро СНД, Єгор брав участь у бета-тестуванні 22-ої версії і тепер ділиться з нами своїми враженнями у детальному огляді нової російськомовної версії ARCHICAD.

Цей інструмент був значно перероблений та покращений. Якщо раніше Навісна стіна дозволяла створювати прості малюнки з горизонтальними та вертикальними перерізами, то тепер архітектор отримав майже повну свободу творчості: можна створювати складні сітки з горизонтальними, вертикальними та діагональними ригелями або намалювати будь-який фрагмент малюнка вітражу, а потім розтиражувати його по всій площині навісної стіни. Нова Навісна стіна передбачає створення найрізноманітніших конструкцій, що точно буде гарною новиною для архітекторів, які працюють над масштабними об’єктами з унікальними фасадними рішеннями. В мережі Інтернет вже з’явилося немало відеоприкладів такого застосування інструменту.

Оновлений інструмент допоможе й іншим спеціалістам (мал.1). Тепер ніщо не перешкоджає створенню конструкції з можливістю виводу поелементної специфікації окремих блоків – скажімо, детальний проект навісного вентильованого фасаду або стіни з ФБС при проектуванні малоповерхових будівель (часто зустрічав відеоуроки, де проектувальники котеджів вручну розкладали стіни фундаментів з окремих бібліотечних інструментів). А дизайнери інтер’єрів, що користуються ARCHICAD, можуть створювати та документувати розкладку плитки у повністю інтерактивному режимі, навіть якщо плитка має нестандартну форму або вкладається діагонально.

В цілому Навісна стіна стала працювати швидше, тепер з її допомогою можна створювати більш реалістичні конструкції вітражів (оскільки з’явилася можливість створювати розрізи ригелів, більш наближені до реальних) та вільно реалізовувати архітектурний задум.

рис. 1

Менеджер профілів також значно змінився. Модифікатори розтягування раніше працювали тільки на збільшення розмірів профіля, тому доводилося створювати профіль з мінімально можливими розмірами. Тепер модифікатори працюють в обох напрямках, що дозволяє створювати профілі будь-яких розмірів. Але головним нововведенням стали модифікатори переміщення, за допомогою яких стало можливим встановити внутрішні взаємозв’язки між різними вершинами та ребрами однієї або різних частин складного профіля. При цьому, якщо край модифікатора прив’язаний до вершини, то він є статичним, якщо до ребра – рухливим. Ця функція допоможе зменшити необхідну кількість складних профілів, створюваних у рамках одного проекту. Так, тепер декілька конструкцій, створених за допомогою одного і того самого складного профіля, можуть разюче відрізнятися один від одного. (мал. 2)

рис. 2

Поряд з тим, створені модифікатори можна відкоригувати або графічно, з будь-якого вікна проекту (план, розріз, 3D), або вводом числових параметрів у новому підрозділі параметрів об’єкту. При цьому, якщо у різних складних профілів є модифікатори з однаковими назвами, то вони сприймаються програмою як один і той же параметр та можуть бути відображені в одному стовбці інтерактивних каталогів або як один і той же автотекст у виносках. Тому, при створенні нового модифікатора передбачається кнопка вибору назви зі списку вже створених модифікаторів у інших профілях. Значення модифікаторів можуть бути включені у виносні написи та інтерактивні каталоги або ж використовуватися у формулах користувацьких властивостей (про них поговоримо далі). Один модифікатор може рухати одразу декілька ребер однієї або різних частин профіля, але кожна вершина або ребро частини складного профіля програмно можуть бути прив’язані тільки до одного модифікатора — задля уникнення конфліктів.

Треба пам’ятати, що якщо дві частини складного профіля прилягають одна до одної – наприклад, утеплення прилягає до оздоблення – то у місці поєднання розташовані два ребра (по одному для кожної штриховки), і якщо ви хочете, щоб при збільшенні товщин утеплення внутрішня грань оздоблення також рухалася, модифікатор потрібно прив’язувати до обох ребер. А щоб при цьому пересувались без змін товщини і все оздоблення, потрібно застосувати для нього окремий модифікатор зміщення. Модифікатори зміщення можуть також бути від’ємними, частини складного профілю можуть накладатися один на одного та перетинатися за пріоритетом матеріалів. Таким чином, фукціонал складних профілів значно розширився та потребує додаткового вивчення, щоб звикнути до покращень та використовувати їх у повному обсязі. (мал. 3)

рис. 3

Вдосконалений інструмент складного профілю дозволить значно скоротити номенклатуру складних профілів у проектах та суттєво розширити їх застосування у створенні декоративних елементів фасадів. Архітектор отримує можливість використовувати елементи зі складним профілем у різноманітних конструкціях прилягань покрівлі, у конструкціях обшивок і конструкціях зі складною складовою обробкою. Повний же спектр розширеного застосування складного профілю ще тільки доведеться визначити.

Наступне нововведення може бути не таким явним на перший погляд, але воно дозволяє ще більше автоматизувати внесення інформації про елементи моделі та є відповіддю на давню потребу користувачів, які очікували появи математичних операцій в інтерактивних каталогах.

Формули з’явилися як новий тип значення користувацької властивості у менеджері властивостей. Інструмент підтримує арифметичні, статистичні, логічні та інші функції, процес його використання дуже нагадує зіставлення формул в Excel. Функції у формули можна вписувати вручну (для тих, хто вже розібрався) або обирати зі списку. При виборі зі списку у полі вводу формули з’явиться функція з правильним синтаксисом і вам знадобиться тільки ввести необхідні значення показників. При наведенні на функцію, наявну за списком, з’являється спливаюча підказка: функції достатньо детально описані у довіднику, тож розібратися з ними буде не дуже складно (мал. 4).

рис. 4, 5

Перше, що спало на думку щодо формул, це — можливість вирішити давню проблему російськомовних користувачів ARCHICAD: інтерактивне відображення схилу покрівлі у відсотках (мал 5). І хоча напрямок схилу покрівлі як і раніше потрібно зазначати вручну, але значення схилу виводиться повністю автоматично за допомогою простої формули:

CONCAT (“i=”; STR(100 * TAN(Уклон); 2); “%” )

Формула об’єднує дві частини статичного тексту з функцією розрахунку нахилу між ними (сірим кольором виділяється параметр елементу проекту, обраний зі списку, – в даному випадку нахил крівлі за замовчуванням, що вимірюється у градусах). При цьому потрібно приділяти увагу типам даних користувацьких параметрів, список яких був розширений у 22-й версії. Зазначте: значення розрахованого нахилу у відсотках я перетворив з числового у строкове функцією STR, оскільки тільки такий тип даних може бути об’єднаний в одну строку із текстом.

Але формули дозволяють вирішувати і більш складні завдання автоматизованого насичення моделі інформацією. Наприклад, раніше для створення параметру найменування вікон та дверей за ГОСТом я використовував декілька користувацьких властивостей та поєднував їх через IFC-схеми. Так, основний параметр ГОСТу, за яким виконуються конкретні двері, доводилося обирати зі списку номерів цих ГОСТів, що було незручно та загрожувало виникненням помилок. Тепер я можу створити параметр зі списком можливих матеріалів виготовлення дверей та зв’язати формулою значення цього параметру з дійсним ГОСТом на дверях з даного матеріалу:

IF (КЛАССИФИКАЦИЯ моя – 22 = “Ворота”; IF (Д_Материал = “Металл”; “ГОСТ 31174-2017”; “Индивидуальные” ); IF (Д_Материал = “Металл”; “ГОСТ 31173-2016”; IF (Д_Материал = “ПВХ”; “ГОСТ 30970-2014”; IF (Д_Материал = “Дерево”; “ГОСТ 475-2016”; “Индивидуальный” ) ) )

Такий тип формул я застосовую наразі найчастіше. Його можна умовно зобразити у вигляді схеми (мал. 6)

рис. 6

Формула IF(f=”A”;“X1”;IF(f=”B”;“X2”;IF(f=”C”;“X3”;”X4”), де f – деяка користувацька властивість. У залежності від його значення обирається значення властивості, в якій застосована дана формула. За тим самим принципом обирається клас опору теплопровідності віконного блоку, склопакет в залежності від заданого значення R і т.д.

Як бачите, функції можуть застосовуватися багаторівнево, тобто, у випадку виконання заданої умови, я можу вписати у формулу не значення, а функцію наступного рівня. У плануванні таких комбінацій різноманітних функцій та їх прив’язці між собою і складається творча складова цього, здавалося б, рутинного процесу (по суті – примітивного програмування).

Структура властивостей для найменування заповнень отворів виглядає так, як показано на мал. 7.

рис. 7

Деякі властивості я задаю вручну (в «Обраному» створено часто використовувані типи дверей із заданими властивостями), а більша частина властивостей обчислюється за допомогою формул автоматично. Кількість властивостей, що задаються вручну, можна буде скоротити, коли у формулах з’явиться можливість використовувати властивості бібліотечних об’єктів.

У зв’язку з тим, що принцип найменування дверей у різних ГОСТах не уніфікований, доводиться створювати декілька типів формування найменування дверей, після чого в залежності від матеріалу, застосовувати один із них для вставки у специфікацію (інтерактивний каталог). Також я не став приводити найменування дверей у досконалу відповідність до вимог ГОСТів, оскільки часто заради правильного відображення однієї літери в одному типі дверей доводиться напружуватися і створювати складні формули. Наприклад, формула для вибору типу дерев’яних дверей у залежності від того, до якого приміщення вона веде, виглядає так:

IF(Расположение = “Снаружи”; “Н”; IF(OR(В Зону = “С/у”; В Зону = “Ванная”; Из Зоны = “Ванная”; Из Зоны = “С/у”); “С”; IF(OR(В Зону = “Комната”; Из Зоны = “Комната”; В Зону = “Коридор”; Из Зоны = “Коридор”); “М”; “В”)))

У результаті формула визначає тільки одну літеру у найменуванні дерев’яних дверей ДМ 1Рл 960-2050 Г ПрБ. При цьому вона буде працювати тільки в жорсткій системі неймінгу приміщень.

Також слід пам’ятати про обмеження при вставці однієї користувацької властивості у формулу іншої користувацької властивості: вона обирається зі списку, виділяється сірим та жорстко прив’язується до властивості – навіть якщо в майбутньому ви перейменуєте додану властивість, у формулі ім’я властивості змінюється автоматично. Значення цих же властивостей у формулах (наприклад у критерії відповідності IF(Свойство = “Значение”…)) ви задаєте вручну, навіть якщо властивість являє собою список заданих значень, і для правильної роботи формули значення властивостей повинні бути задані точно. Тому слід дуже уважно підходити до формування значень користувацьких властивостей – перейменування погрожує порушенням роботи усіх зв’язаних з ними формул.

На сьогодні я вже реалізував за допомогою формул обчислення нахилу покрівлі у відсотках, найменування вікон, дверей та вітражів. У найближчих планах – автоматизація обчислень розрахункової кількості людей у приміщеннях у залежності від призначення, автопризначення межі вогнестійкості конструкцій у залежності від заданого ступеня вогнестійкості та класу функціональної пожежної безпеки будівлі і т.д.

Загалом, формули з одного боку відкривають безмежні можливості автоматизації при заповненні інформації моделі, а з іншої – потребують доопрацювання у форматуванні (перенос на нову строку, виділення кольором, табуляція), можливості коментування складних формул, використання властивостей бібліотечних об’єктів тощо. Головне, що була створена чудова база для майбутнього розвитку цього рішення.

Структура властивостей для найменування заповнень отворів виглядає так, як показано на мал. 7.

У процесі «обкатки» взаємодії архітектора та конструктора за допомогою формату IFC я давно переконався, що ARCHICAD – чи не єдина програма, що розвиває методи експорту/імпорту у даний формат. На даний момент ніде не зустрічав більш гнучких та звучних налаштувань трансляції у формат IFC.

Нова версія запропонувала у цьому плані деякі вдосконалення – наприклад покращилася трансляція складних профілів у формат IFC 4, з’явилася можливість експорту властивостей будівельних матеріалів, розширилися налаштування шарів при імпорті IFC-моделі у ARCHICAD, з’явилися налаштування зіставлення властивостей при імпорті IFC.

Для більш повноцінної оцінки удосконалень у взаємодії з форматом IFC необхідно перевірити їх на практиці у різних варіантах.

З’явилися у ARCHICAD 22 й інші нововведення та вдосконалення.

Продовжується розвиток зв’язки ARCHICAD з Rhino через Grasshopper LiveConnection. При створенні складних форм та реалізації найсміливіших архітектурних задумів, користь даної функції — очевидна, і основна частина інформації за цією темою присвячена саме переносу складних форм в ARCHICAD. Мені ж хотілося б побачити у цій зв’язці інструменти для рішення більш прикладних проектних задач: автоматизація анотування документації, отримання усіх стандартних властивостей елементів з ARCHICAD напряму (частина навість стандартних властивостей елементів поки можна перенести у Grasshopper тільки через користувацькі властивості; автовибір елементів моделі ARCHICAD для Grasshopper добре було б здійснювати за якоюсь ознакою, а не вручну, як зараз тощо).

З’явилася можливість зберегти набір ліній, штриховок та тексту як користувацький виносний напис. Таким чином, користувач отримав ще більще свободи в анотуванні документації. Тепер виноска може містити не тільки текстову строкову інформацію, а й графічні схеми (мал. 8) .

рис. 8

У новій версії реалізована підтримка 4К моніторів, відображення інтерфейсу моделі на таких моніторах неймовірно чітке. Тепер, відкриваючи попередні версії ARCHICAD, почуваюся дискомфортно – до хорошого швидко звикаєш.

Представлений вдосконалений механізм обробки масштабних двомірних креслень. На міжнародній презентації ARCHICAD 22 було продемонстровано, як швидко та плавно здійснюється навігація по плану із завантаженою картою Лондону, що містить мільйони поліліній. Збільшення швидкості навігації по проекту помітне одразу.

Значно доопрацьовано менеджер реквізитів. З’явився зручний пошук за реквізитами, відображення стало більш наочним, збільшилися можливості редагування реквізитів за допомогою менеджеру. Зміни, що було внесено до менеджеру, тепер можуть бути застосовані вибірково у будь-який час, доки вікно самого менеджеру є активним (мал. 9).

рис. 9

Приємним було ще й те, що для російськомовних користувачів вирішено декілька проблем, котрі ускладнювали створення документації за російськими нормами оформлення. Маркери деталі та розрізу тепер відображають ID макету, на котрому вони розміщені, а заголовок вузла – ID макету, на котрому він замаркований (мал. 10).

рис. 10

Додано інструмент створення паспорту квартири, котрий має допомогти у проектуванні багатоквартирних житлових будівель без сторонніх додатків до програми. Інструменти створення паспорту знаходяться у меню Документ > Дополнения Ведомостей > Паспорт Квартиры. Для створення паспорту необхідно використовувати тільки маркер зони «Паспорт Зоны RUS 22», що входить до стандартної бібліотеки російськомовної версії ARCHICAD 22, та вписати у зонах номери квартир, до яких вони належать (мал. 11).

рис. 11

Розробниками ARCHICAD 22 виконана серйозна робота по принциповому покращенню програми, приділено багато уваги деталям. У GRAPHISOFT розуміють, що ВІМ – це не тільки детально опрацьована модель, але й цінна інформація всередині цієї моделі. Головне, щоб і архітектори, усвідомлюючи цінність такої інформації, не сперечаючись необхідності розбиратися у тонкощах внутрішніх взаємодій параметрів та властивостей. Своїм новим релізом ARCHICAD ще раз довів, що гідний вважатися професійним інструментом архітектора, що відповідає найсучаснішим вимогам у проектуванні, а також таким, що надає все більшу свободу дій і більш широкий спектр можливостей при створенні повноцінної ВІМ-моделі.

Завантажити ознайомчу версію та самостійно вивчити переваги ARCHICAD 22 ви можете на офіційному сайті GRAPHISOFT.